Пасха – це свято, яке змінює все. Історію
світу, нашу власну долю. Але також наші уявлення про Бога.
Ми були готові вірити в прекрасні слова
Христа та радіти Його доброті. Проте згодом ми гірко плакали з приводу Його
смерті. Нам здавалось, що добро безсильне, а зло тріумфує, що останнє слово за
смертю.
І ось ми разом з
жінками-мироносицями поспішаємо вшанувати померлого. Біля входу до гробу зустрічаємо ангола й
чуємо його дивні слова: «Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте;
нема Його тут, – бо воскрес» (Матф. 28:5-6).
А ось і Він Сам іде нам назустріч з
дивовижним весняним словом: «Радійте!»
Віра у втіленого, страждаючого, померлого
і воскреслого Бога сповнена радості. І якщо в нас цієї радості немає, то ми або
не знаємо Радісної Звістки, або спотворюємо її.
Жінки не могли стримати почуттів, вони
«обняли Його ноги і вклонились Йому до землі» (28:9). Апостоли при зустрічі в
Галілеї були більш стриманими: «І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до
землі, а дехто вагався» (28:17).
В ці світлі святкові дні вклонімося Йому разом з мільйонами живих свідків. Тільки
коли ми поклонимось Йому як Богу, тоді зможемо бути співучасниками Його сили і
життя.
Ісус - Господь. В житті і в смерті, вчора
і завтра, тут і зараз, в труднощах і в радощах. І якщо зараз Він наказує нам
радіти, то будемо ж слухняні, нехай наша Пасха буде особливою, світлою і щасливою. Христос Воскрес!
Комментариев нет
Отправить комментарий