Вклонись, не сумнівайся!

Пасха – це свято, яке змінює все. Історію світу, нашу власну долю. Але також наші уявлення про Бога.

Ми були готові вірити в прекрасні слова Христа та радіти Його доброті. Проте згодом ми гірко плакали з приводу Його смерті. Нам здавалось, що добро безсильне, а зло тріумфує, що останнє слово за смертю.

І ось ми разом з жінками-мироносицями поспішаємо вшанувати померлого.  Біля входу до гробу зустрічаємо ангола й чуємо його дивні слова: «Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте; нема Його тут, – бо воскрес» (Матф. 28:5-6).

А ось і Він Сам іде нам назустріч з дивовижним весняним словом: «Радійте!»

Віра у втіленого, страждаючого, померлого і воскреслого Бога сповнена радості. І якщо в нас цієї радості немає, то ми або не знаємо Радісної Звістки, або спотворюємо її.

Жінки не могли стримати почуттів, вони «обняли Його ноги і вклонились Йому до землі» (28:9). Апостоли при зустрічі в Галілеї були більш стриманими: «І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався» (28:17).

В ці світлі святкові дні вклонімося  Йому разом з мільйонами живих свідків. Тільки коли ми поклонимось Йому як Богу, тоді зможемо бути співучасниками Його сили і життя.

Ісус - Господь. В житті і в смерті, вчора і завтра, тут і зараз, в труднощах і в радощах. І якщо зараз Він наказує нам радіти, то будемо ж слухняні, нехай наша Пасха буде особливою,  світлою і щасливою. Христос Воскрес!