Люди перестали общаться. Они много говорят, еще больше (!) пишут. И все это так называемым албанским стилем. И все это - для себя. А других как-бы и нет. Фейсбук стал местом для самопредставления и самолюбования. Мы подбираем себе аудитории согласных. Других не приглашаем, глушим, удаляем. При тысячах "друзей" мы как никогда одиноки. Мы пробегаем по ленте снова и снова, но чего-то действительно нового - не найти. Потому что это все подогнано под нас. Не лучше, если мы влезаем...
вторник, февраля 28, 2017
Примирення як неможлива можливість: перегукуючись із Мирославом Вольфом
От
chmn
Комментариев нет
Примирення – не тільки природня вимога нашого людського єства, але й фундаментальний богословсько-місіологічний концепт, не лише екзистенційний порив, але й цілісна місія Церкви. У своїх роздумах я хочу пов’язати ці різні аспекти та виміри, показати, як богослов’я та місія можуть втілюватися в соціальній позиції та практиці окремих християн і Церкви в цілому, як християнське миротворче покликання може виражатися у наших переживаннях і діях зсередини трагічних ситуацій, які неможливо вирішити. Звіряючи...
вторник, февраля 28, 2017
Повернути віру… в людину
От
chmn
Комментариев нет
Християнський гуманізм після Антонія Сурозького і Генрі Ноуена «Лица людей – лица икон. Каждый свечою своей озарен» Александр Солодовников «ХХІ століття буде століттям гуманітарних наук, або ж його не буде зовсім», – попереджав нас антрополог Клод Леві-Строс. З проекції нашого часу це попередження виглядає пророчим. Століття досі під питанням, тому що під питанням залишається людина, а науки – тим паче. Адже зрозуміло, що питання було не в науках, а в науках гуманітарних,...
