Тези до дискусій навколо Реформації

1. Католицька церква показала на собі урок для всього християнства. Він про ті небезпеки, що загрожують церкві у разі її необачного зближення з державою та взагалі з порядком речей дочасних. Тоді здавалося, що заради більш ефективного поширення віри світом можна було  спертися на апарат держави. Але саме так церква втратила свою незалежність – і політичну, і фінансову, і моральну.

2. Священники монополізували право на тлумачення Бібліі. Книжкова культура Середньовіччя була елітарною й закритою. Розповсюдження й удешевлення книг руйнувало цю монополію.

3. Лютер діяв на підготовленому грунті. Вікліф чи Гус – це передвісники великої Реформації. А Еразм – той необхідний опонент, в полеміці з яким Лютер зміг сформулювати основні свої тези. Всі вони є учасниками одного неперервного та масштабного процесу церковного оновлення. На жаль, Лютер мало кого слухав. Месіанський комплекс, впертість та самовпевненість - типові спокуси реформаторів.

4. Лютер став тим, кого не вдалося знищити. Підримка князів перетворила церковний рух на рух політичний. Він зміг показати перспективу Реформації для світської влади та переманити її на свій бік.

5. Після Лютера протестантизм, на жаль, зосередився на питаннях своєї відмінності та її захисту, а не на питаннях реформування всієї церкви. Можливості загальноцерковного діалогу були вичерпані, замість церковного оновлення зафіксувався другий великий церковний розкол

6. Протестантизм – це спроба наблизити церкву до простого народу й до сучасного світу, запропонувати актуальні прочитання Євангелія як керівні принципи для необхідних змін у церкві й суспільстві.

7.  Майже увесь час протестанти в Україні були репресованою меншістю й здобули право на повноцінне церковне життя лише за доби незалежності. Отже можна сказати, що протестантизм, незалежність та європейський вибір України споріднені між собою історично і культурно-типологічно.

8. Протестантська ідея не шукає власної перемоги, вона закликає кожну конфесію повернутися до самого початку, до власної глибини, до спільного євангельського джерела.